Показано значение преемственности в лечении больных мочекаменной болезнью (МКБ): поликлиника - стационар - курортное лечение - амбулаторно-поликлиническое наблюдение. Отмечено, что поликлиника является важным звеном в комплексном лечении больных МКБ. Больные находятся на диспансерном наблюдении в течение 5 - 7 лет, ежегодно проводятся противорецидивное и санаторно-курортное лечения.

Зазначено, що практичні навички відіграють важливу роль у засвоєнні навчальної програми, глибшому осмисленні завдань навчальної дисципліни та формуванні особистості майбутнього лікаря. Для повноцінного засвоєння практичних навичок з оперативної хірургії та топографічної анатомії необхідно враховувати психофізіологічні особливості студентів, створювати студентам-лівшам відповідні умови для адекватного виконання практичної роботи.

Запропоновано основні вимоги та підходи до побудови баз знань системи автоматизованого проектування технологічного оснащення та розроблено структурну схему бази знань відкритого типу.

Запропоновано таксономічні підходи до побудови бази знань системи автоматизованого проектування верстатних пристроїв та розроблено структурну схему бази знань відкритого типу.

Досліджено ультраструктури шлуночкових кардіоміоцитів у разі пострезекційної легеневої артеріальної гіпертензії. Встановлено, що у випадку компенсованого легеневого серця нерівномірно, диспропорційно, незбалансовано змінюється кількість мітохондрій та міофібрил, що призводить до дезорганізації та нестабільності субклітинного структурного гомеостазу, істотно знижуючи компенсаторні можливості гіпертрофованого міокарда. При декомпенсації легеневого серця посилюються деструктивні процеси ультраструктур кардіоміоцитів, суттєво знижується кількість мітохондрій. Домінують виявлені зміни у правому шлуночку серця.

Визначено діагностичну інформативність індексів Вогенворта, Керногана, товщини комплексу інтима-медіа за структурної перебудови вінцевих артерій за умов пострезекційної легеневої гіпертензії. Установлено, що найінформативнішим є індекс Керногана.

За допомогою морфометричних методів вивчено особливості структурної організації неушкодженої дванадцятипалої кишки (ДПК) у собак, свиней в'єтнамської породи, білих щурів, які широко використовуються для моделювання патологічних процесів. Встановлено, що морфометричні параметри досліджуваного органа у вказаних тварин неоднакові. У собак найбільшими виявилися висота, ширина ворсинок, висота епітеліоцитів, діаметр їх ядер, глибина, ширина крипт слизової оболонки і товщина м'язової оболонки, які статистично достовірно відрізнялися від аналогічних показників у свиней та білих щурів. Ядерно-цитоплазматичні співвідношення у епітеліоцитах та індекс ворсинок найменшими виявилися у свиней. Неоднаковість структурної організації ДПК у різних рядів ссавців обумовлені особливостями функції даного органа та умовами існування, життєдіяльності досліджуваних тварин. Виявлені відмінності у структурі ДПК у собак, свиней, білих щурів необхідно враховувати під час дослідження експериментальних уражень даного органа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.504.3-58

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою комплексу морфологічних методів досліджено артерії шлуночків серця з різними типами кровопостачання. Встановлено, що морфометричні параметри досліджуваних судин залежать від особливостей розподілу вінцевих артерій. За лівовінцевого варіанта кровопостачання серцевого м'яза найвираженішу пропускну здатність досліджуваних судин виявлено у лівому шлуночку, за правовінцевого - у правому.

За період з березня 2004 р. по грудень 2014 р. у відділенні урології Львівської обласної клінічної лікарні проведено 43 одночасних двобічних черезшкірних нефролітотрипсій (ЧШНЛ) у 43-х хворих з двобічним нефролітіазом. У даній клінічній групі було 7 (16,2 %) пацієнтів з аномалією розвитку нирок, а саме: в 1-го (2,3 %) - неповне подвоєння правої нирки, у 3-х (6,9 %) - поперекова дистонія обох нирок, у 2-х (4,6 %) - підковоподібна нирка, у 1-го (2,3 %) - повне подвоєння лівої нирки. Вік хворих становив від 19-ти до 83-х років. 36 (83,7 %) операцій виконано під епідуральною анестезією, решта 7 (16,2 %) - під ендотрахеальним наркозом. У 7-ми (16,2 %) хворих було проведено уретерореноскопію з причини каменів сечоводу, причому камені було переміщено в миску нирки, після чого виконано одночасну двосторонню ЧШНЛ. Ефективність одночасної двостронньої ЧШНЛ становить 80,6 %.

Останнім часом дослідники цікавляться легеневим серцем у зв'язку зі збільшенням числахронічних обструктивних захворювань легень, хронічних форм туберкульозу легень, професійних пахологій легень, які призводять до легеневої гіпертензії (ЛГ), розвитку та декомпенсації легеневого серця. Відомо, що артеріальному руслу серцевого м'яза відводиться важлива роль у морфогенезі легеневого серця, а особливості ремоделювання його артеріальних судин до кінця не вияснені. Мета роботи - дослідження особливостей структурної перебудови артеріального русла шлуночків легеневого серця з різними типами кровопостачання. Комплексом морфологічних методів досліджені артерії дрібного калібру лівого і правого шлуночків серця 48 статевозрілих свиней-самців в'єтнамської породи, які були розділені на 6 груп. 1-а група нараховувала 12 неушкоджених сердець з правовінцевим типом кровопостачання, 2-а - 7 досліджуваних органів з лівовінцевим типом кровопостачання, 3-я - 6 сердець з різномірним розподілом вінцевих артерій, 4-а - 10 спостережень з пострезекційною ЛГ та легеневим серцем з правовінцевим типом кровопостачання, 5-а - 6 аналогічних сердець з лівовінцевим типом кровопостачання, 6-а - 7 спостережень з пострезекційною ЛГ та легеневим серцем з рівномірним типом кровопостачання. Легеневу артеріальну гіпертензію та легеневе серце моделювали при допомозі правосторонньої пульмонектомії. Морфометричними методами вивчені особливості ремоделювання артерій шлуночків серця з різними типами кровопостачання за умов пострезекційної артеріальної ЛГ. Встановлено, що ЛГ призводить до розвитку легеневого серця та вираженої структурної перебудови артерій шлуночків серця, яка характеризується потовщенням їх стінки, звуженням просвіту, зниженням індексу Керногана, зростанням товщини медії та кількості пошкоджених ендотеліоцитів. Більш виражені структурні зміни артерій домінували у правому шлуночку легеневого серця з правовінцевим типом кровопостачання.

Проаналізовано результати лікування 1 952-х пацієнтів з сечокам'яною хворобою, яким виконано 2 218 черезшкірних нефролітотрипсії. Серед хворих було 1 045 (53,5 %) чоловіків та 907 (46,5 %) жінок. Вік хворих становив від 15 до 79 років. Геморагічні ускладнення мали місце у 63-х (2,8 %) випадках. Інтраопераційні - у 4-х (6,4 %) випадках, ранні післяопераційні - у 52-ох (82,5 %), пізні післяопераційні - у 7-ми (11,1 %). Більшість кровотеч (у 49-ти (77,8 %) випадках) були ліквідовані консервативно, та не потребували додаткових інструментальних методів лікування. У 11-ти (17,5 %) пацієнтів кровотечі ускладнювалися утворенням субкапсулярної гематоми та у 3-ох (4,8 %) - паранефральної гематоми. У 9-ти (14,3 %) випадках, пацієнтам довелось виконати суперселективну емболізацію судини (у процесі проведення артеріографії було діагностовано артеріо-венозну фістулу у 4-ох (6,4 %) та у 5-ти (7,9 %) - аневризму гілки ниркової артерії ). Повторної емболізації потребували два (3,2 %) випадки. Нефректомію з приводу кровотечі після ЧШНЛ виконано у 5-ти (7,9 %) пацієнтів: у 4-ох (6,4 %) випадках з причини рецидивних масивних профузних кровотеч (у тому числі, у 3-ох (4,8 %) з утворенням заочеревинної гематоми великих розмірів та її наростанням), ще в одному (1,6 %) випадку - через кровотечу з аневризми ниркової артерії. У одному (1,6 %) випадку пацієнт помер внаслідок шлункової та ниркової кровотечі з утворенням заочеревинної гематоми, на тлі супутнього захворювання - тромбоцитопенічної пурпури.

Проанализированы результаты лечения 1 952 пациентов с мочекаменной болезнью, которым выполнено 2 218 чрескожных нефролитотрипсий. Среди больных было 1 045 (53,5 %) мужчин и 907 (46,5 %) женщин. Возраст больных составлял от 15 до 79 лет. Геморрагические осложнения имели место у 63-ох (2,8 %) случаях. Интраоперационные - у 4-ох (6,4 %), ранние послеоперационные - у 52-х (82,5 %), поздние послеоперационные - у 7-ми (11,1 %). Большинство кровотечений (49-ти (77,8 %) случаях) были ликвидированы консервативно, и не требовали дополнительных инструментальных методов лечения. У 11-ти (17,5 %) пациентов кровотечения усложнялись образованием субкапсулярной гематомы и у 3-х (4,8 %) - паранефральной гематомы. У 9-ти (14,3 %) случаях, пациентам пришлось выполнить суперселективную эмболизацию ветви почечной артерии (при проведении артериографии было диагностировано артерио-венозную фистулу в 4-х (6,4 %) и у 5-ти (7,9 %) - аневризму ветви почечной артерии). Повторной эмболизации требовали два (3,2 %) случая. Нефрэктомию по поводу кровотечения после ЧШНЛ выполнено у 5-ти (7,9 %): у 4-х (6,4 %) случаях по причине рецидивных массивных профузных кровотечений (в том числе, у 3-их (4,8 %) с образованием забрюшинной гематомы больших размеров и ее нарастанием), еще в одном (1,6 %) случае - из-за кровотечения из аневризмы почечной артерии. В одном (1,6 %) случае пациент умер в результате желудочного и почечного кровотечения на фоне тромбоцитопенической пурпуры.

Питанню зміни зусилля натягу верхнього кінця водовіддільної колони внаслідок хитавиці плавучої бурової установки на сьогоднішній день приділяють недостатньо уваги. Вивчення даного питання надасть можливість уточнити існуючі моделі водовіддільних колон і краще зрозуміти динаміку їх роботи. Описано побудову математичної моделі натяжної системи водовіддільної колони канатного типу. Модель описується в мові моделювання фізичних систем Modelica і розв'язується в середовищі гібридного моделювання чисельними методами. На основі отриманих результатів проведено аналіз і порівняння амплітудо-частотних характеристик динамічного зусилля натягу верхнього кінця водовіддільної колони, вертикальної хитавиці, хвилювання моря і тиску в газовому резервуарі.

Зміна натягу верхнього кінця водовіддільної колони є істотним фактором, що впливає на динаміку її роботи. Тому вивчення амплітудно-частотних характеристик динамічного зусилля натягу і впливу на них основних параметрів натяжної системи є важливим для розуміння роботи водовіддільної колони. Проаналізовано залежності між амплітудно-частотними характеристиками динамічного зусилля натягу верхнього кінця водовіддільної колони і вертикальною хитавицею бурового судна за умови забезпечення натягу натяжною системою водовіддільної колони канатного типу. Проведено аналіз зміни величини даного співвідношення відносно об'єму газового резервуару, сили тертя в гідроциліндрах і вивчено вплив на нього бортової, кільової, поздовжньої і поперечної хитавиці бурового судна. Одержані результати показують нелінійний вплив на АЧХ параметрів системи, а зміна параметрів натяжної ситеми призводить до впливу лиш на окремих проміжках частот.

Розглянуто побудову математичної моделі повздовжніх коливань системи "плавуча бурова установка - компенсатор вертикальних переміщень бурильної колони - бурильна колона - долото" в процесі поглиблення вертикальної свердловини тришарошковим долотом за умов нерегулярного хвилювання моря. На основі розробленої математичної моделі створено числову модель в середовищі мультифізичного моделювання на основі мови опису фізичних систем Modelica і проведено серію чисельних експериментів за результатами яких зроблено висновки щодо особливостей динаміки роботи бурильної колони при поглиблені свердловини на морі, а також характеру впливу коливань, викликаних похибкою роботи компенсатора вертикальних переміщень бурильної колони на повздовжні коливання перерізів бурильної колони і роботу долота.

У зв'язку з необхідністю підвищити точність роботи компенсатора вертикальних переміщень бурильної колони з пасивним режимом роботи на них монтують активну підсистему з метою нівелювання похибки роботи пасивної системи. Описано побудову математичної моделі роботи активної підсистеми замкненого циклу для компенсатора вертикальних переміщень бурильної колони підкронблочного типу із М-подібним важільним механізмом запобігання зношенню талевого канату. Запропоновано алгоритм роботи системи управління активною підсистемою, який створено за принципом зрівноваження динамічних зусиль, що діють на кронблок. Використовуючи створену модель, розроблено імітаційну модель і проведено числовий експеримент роботи компенсатора вертикальних переміщень із гібридною і пасивною схемою роботи при нерегулярному хвилюванні моря. За одержаними результатами зроблено рекомендації щодо покращання точності роботи компенсатора вертикальних переміщень бурильної колони за наявності в ньому активної підсистеми.

Буріння свердловин в умовах надглибокого моря має низку особливостей в порівнянні із аналогічним процесом на суші, основною із яких є неможливість забезпечення стаціонарного положення бурової установки над свердловиною внаслідок її хитавиці. Для нівелювання цього фактору на сучасних бурових установках використовують компенсатор вертикального переміщення бурильної колони, що працює за принципом забезпечення сталого зусилля на крюку. Вивчення режимів роботи компенсатора і його впливу на динаміку роботи бурильної колони є важливим для розуміння процесів, що проходять в системі при поглиблені свердловини за умов надглибокого моря. Описано створену чисельну модель компенсатора вертикальних переміщень бурильної колони підкронблочного типу в середовищі мультифізичного моделювання, що враховує особливості роботи гідропневматичної системи, механізму компенсації довжини талевого канату і талевої системи. На основі проведеного чисельного експерименту зроблено висновки щодо точності компенсації вертикального переміщення бурильної колони і характеру роботи компенсатора.

На базі розробленої в середовищі гібридного моделювання SystemModeler імітаційної ієрархічної моделі роботи бурильної колони під час поглиблення вертикальної свердловини з плавучої бурової установки за умов нерегулярного хвилювання моря проведено серію числових експериментів за різної значущої висоти хвиль і величини жорсткості наддолотного віброзахисного пристрою. Досліджено вплив жорсткості наддолотного амортизатора на динаміку роботи породоруйнівного інструменту в процесі буріння свердловин на морі, на зміну коефіцієнта динамічності осьового зусилля на долоті, а також на якість гасіння ним коливань, генерованих підкронблочним компенсатором вертикальних переміщень бурильної колони з пасивним режимом роботи.

Проведено аналіз публікацій у базах PubMed та Medline з достатнім рівнем релевантності та узагальнення даних літератури. Відібрано 42 першоджерела, які найбільш повно відображають погляди на захворювання. Дані опрацьованих літературних джерел доводять значну поширеність хірургічної інфекції в ділянці втручання та необхідність у вдосконаленні схем комплексного лікування та напрацювання профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку інфекційних ускладнень на тлі критичної ішемії нижніх кінцівок.

Проведен анализ публикаций в базах PubMed и Medline с достаточным уровнем релевантности и обобщение данных литературы. Отобраны 42 первоисточника, которые наиболее полно отражают взгляды на заболевание. Данные обработанных литературных источников показывают значительную распространенность хирургической инфекции в области вмешательства и необходимость в совершенствовании схем комплексного лечения и наработки профилактических мероприятий, направленных на предупреждение развития инфекционных осложнений на фоне критической ишемии нижних конечностей.

Досліджено ядерно-цитоплазматичні відношення у кардіоміоцитах та ендотеліоцитах шлуночків легеневого серця (ЛС). Встановлено, що співвідношення між ядром та цитоплазмою вказаних клітин шлуночків ЛС суттєво змінювалися, що свідчило про порушення клітинного структурного гомеостазу. Найвираженішими зміни ядерно-цитоплазматичних відношень виявлено у правому шлуночку декомпенсованого ЛС.